Вітання на 23 лютого, вітання на Українській мові...

Що ж це за день в російській історії 20-го століття - 23 лютого? Чи вважати нам його святом? Для багатьох в Росії він став днем чоловіків, точніше, вдень справжніх чоловіків, які служать в армії, або в міліції, чи ще в будь-яких силових структурах. Або колись служили. Або не служили зовсім ніде, але є чоловіками і тому начебто заслужили вшанування нарівні з іншими.

Багато настільки звикли до святкування цього дня, з гучними застіллями, подарунками, а тепер і ще одним вихідним, подарованим нам урядом, що ніхто і не пам'ятає, а чому взагалі виникло це свято. З чого все почалося?. Що дало сенс існування цього дня? Хто склав той міф про перемогу над німецькими військами під Нарвою і Псковом у 1918 році, що дало народження так званої Червоної Армії? Чи було це народження взагалі і що ж ми тоді відзначаємо - про це піде наша розповідь...

Цікаво, що в анналах військової історії збереглося опис доблесної захисту Пскова, але тільки під час Лівонської, а зовсім не в останній рік Першої світової війни. Протягом майже п'яти місяців, з серпня 1581 по січень 1582 року, обкладена Псковський гарнізон, очолюваний воєводою Іваном Шумський, успішно відбивав неодноразові спроби польського короля Стефана Баторія оволодіти містом. Взимку 1918 все вийшло інакше. Увечері 10 лютого 1918 безплідні Брест-Литовські переговори, які проходили з 20 листопада 1917 року в ставці головнокомандувача німецьким Східним фронтом, були перервані після декларації радянських представників на чолі з Левом Троцьким, який сповістив - в односторонньому порядку - про припинення війни з державами четверного союзу ( Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією). Вранці 11 лютого радянське уряд розпорядився про повну демобілізації російських збройних сил. Всім, хто не міг зрозуміти, навіщо розпускати війська, не підписавши сепаратного миру, голова петроградських більшовиків і права рука Ульянова-Леніна Зінов'єв роз'яснив з трибуни: чекати ворожого нападу не треба, тому що трудящі Німеччини та Австро-Угорщини воювати не бажають зовсім.

Через тиждень німецьке верховне командування Гінденбурга, давно перекинути на свій Західний фронт найбільш боєздатні з'єднання, заявило про закінчення тимчасового перемир'я. Німецькі військові частини почали наступ по всій лінії розваленого Східного фронту, захопивши Двінська (згодом Даугавпілс) 18 лютого, Мінськ - 20-го, Полоцьк - 21-го, Режіцу (пізніше Резекне) - 22 лютого...

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10